В основі музикотерапії як лікувально-профілактичного напрямку лежить використання різних методів впливу музикою або співом, вибір яких визначається конкретними завданнями, які стоять перед лікарями.
Лікувальне застосування музики має досить коротку історію. У Лондоні в 1975 році був заснований Центр музичної терапії. У Німеччині музикотерапевти, підготовлені за системою Нордофа-Робінсона, почали роботу в 1978 році в лікарні Хердеке й у Музичному коледжі в Аахені. В 1985 році при медичному факультеті університету Віттен-Хердеке був організований Інститут музичної терапії. Працюючи разом з лікарями й дослідниками, співробітники цього інституту поширили застосування музикотерапії на багато областей: дитячу й дорослу психіатрію, педіатрію, спинномозкові травми, невропатологію, психосоматичні захворювання, внутрішні хвороби, інтенсивну терапію. Надалі навчальні музично-терапевтичні програми були впроваджені в ряді інших країн Європи. Музична терапія як незалежна дисципліна широко практикується в США; сфера її застосування постійно розширюється в Австралії, Японії, Новій Зеландії, країнах Південної Америки й інших країнах.
Дослідження ряду авторів показують, що музика впливає на ЦНС. Так, Н.Н.Захарова й В.М.Авдєєв досліджували функціональні зміни в ЦНС при сприйнятті музики, здійснюючи запис електроенцефалограм у досліджуваних з одночасною реєстрацією шкірно-гальванічних реакцій. Виявлені дані свідчили про зміну потоку збудження в кортико-таламічних і кортико-лімбічних колах. Більш глибокі позитивні емоції при прослуховуванні певних музичних творів супроводжувалися змінами ЕЕГ, що свідчать про велику активність кори головного мозку, частішанням серцевих скорочень і подиху.
Ще І.М.Гриньова виявила, що прослуховування неголосної мелодійної музики в спортивному темпі справляло на хворих седативний вплив, а на ЕЕГ фіксувалося зменшення в спектрі альфа-ритму або помітне збільшення його індексу, збільшення амплітуди альфа-ритму й зниження амплітуди швидких коливань. Музика енергійна, із чітким ритмом, контрастна, помірного темпу й гучності давала тонізуючий ефект, що супроводжувався депресією альфа-ритму, збільшенням амплітуди й індексу швидких коливань.
Таким чином, музика різного характеру може дати прямо протилежні фізіологічні реакції. Є підстави думати, що при прослуховуванні музичних творів осередок позитивної індукції взаємодіє з осередком патологічної домінанти й може істотно послабити негативний вплив останнього на стан організму.
Музика впливає не тільки на ЦНС, але й на функції інших життєво важливих фізіологічних систем - кардіореспираторної, м'язової, травної. Виявлено вплив музики на нейроендокринну функцію, зокрема на рівень гормонів у крові, що грають надзвичайно важливу роль у всіх емоційних реакціях. За сучасними даними, формування цілісних поведінкових реакцій організму на різні зовнішні подразники, у тому числі й на музику, здійснюється за допомогою складної функціональної системи, зокрема на основі специфічних нейрохімічних механізмів підкірки, які внаслідок хімічної спорідненості вибірково мобілізують відповідні утворення головного мозку для виконання тієї або іншої цілеспрямованої діяльності.
У зв’язку з такими дослідницькими даними на базі нашого центру створений релаксаційний тренажер для дітей з ураженням нервової системи, який складається з підвішеного гамаку з тканини, магнітофону та навушників для прослуховування композицій (В.О. Моцарт, І.С.Бах, Людвіг ван Бетховен та ін.).
Дуже часто при лікуванні положенням важкохворих, у тому числі й дітей із церебральним паралічем, укладають в «позу ембріона», це одна з основних рефлекторних поз. В «позі ембріона» плід перебуває в утробі матері й саме в цьому періоді розвиваються функції головного мозку і його структури. При впливі класичної музики, що впливає на підкірку головного мозку, на дитину, що перебуває в позі «ембріона» в підвішеному стані й з відтворенням погойдуючих повільних рухів відбувається найбільше розслаблення всього організму із включенням дозрівання функції головного мозку. Дитина повинна прослуховувати одну композицію поки вона не почне на неї позитивно реагувати своїми емоціями, рухами. Тільки тоді, коли засвоєна одна мелодія, хворому дають прослуховувати іншу.
На базі нашого центру до кожної дитини з ураженням нервової системи особливо індивідуальний підхід, при якому підбирається не тільки соціальна, психологічна й педагогічна, але й комплексна фізична реабілітація, що включає в себе лікувальну фізичну культуру, лікувальний масаж, рефлексокінезотерапію, гідрокінезотерапію, водяні процедури, теплолікування.
Найбільший результат получають діти, які кілька разів на день деякий період прослуховують композиції у такому стані, особливо діти раннього віку при регулярному проходженні курсів фізичної реабілітації.